Найголовніше за тиждень: зміни у роботі слідчих та тимчасових комісій Верховної Ради, законопроєкти про адміністративну процедуру, судовий збір і Бюро економічної безпеки схвалено за основу, ДСА вимагає збільшення фінансування на судочинство
До роботи слідчих та спеціальних комісій ВР долучаться експерти
2 вересня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» щодо забезпечення належних умов роботи тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України» (проєкт № 3681).
Законом передбачено, що роботу тимчасової слідчої комісії і тимчасової спеціальної комісії можуть забезпечувати спеціалісти з числа працівників правоохоронних органів, Апарату Верховної Ради України, працівники органів державної влади, інших державних органів, залучених або відряджених для забезпечення роботи слідчої комісії, спеціальної комісії за згодою керівників органів державної влади, інших державних органів, та/або спеціалістів.
Крім цього визначено, що із спеціалістами (у кількості не більше 3 осіб), які залучаються для забезпечення роботи слідчої комісії і спеціальної комісії, украдаються цивільно-правові договори.
Оплата роботи, виконаної за цивільно-правовими договорами, має проводитися виключно за рахунок та в межах коштів, передбачених кошторисом Верховної Ради України на здійснення законотворчої діяльності.
Також у Прикінцевих положенням до Закону передбачено, що тимчасові слідчі та тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України, що утворені до набрання чинності цим Законом і не прийняли рішень щодо пропозицій про залучення спеціалістів для забезпечення роботи відповідних комісій, можуть подати відповідні пропозиції впродовж п’ятнадцяти днів з дня набрання чинності даного Закону.
Цей Закон набуває чинності з дня, наступного за днем опублікування.
Законопроєкт про адміністративну процедуру схвалено за основу
2 вересня 2020 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону № 3475 «Про адміністративну процедуру».
Розділ І «Загальні положення» проєкту Закону майже повністю присвячений принципам адміністративної процедури, зокрема: верховенства права, законності, рівності перед законом, обґрунтованості та визначеності, безсторонності (неупередженості) адміністративного органу, добросовісності і розсудливості, пропорційності, відкритості, своєчасності і розумного строку, ефективності, презумпції правомірності дій та вимог особи, офіційності, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування ефективних засобів правового захисту. Ці принципи наповнені також конкретними механізмами через права та обов’язки учасників адміністративної процедури.
Суб’єктний склад адміністративного провадження визначений у розділі II проєкту Закону. Крім того, у розділі ІІ запропоновано врегулювати питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об’єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, а саме визначити підстави для їх можливих відводів.
Однією з новацій також є врегулювання в розділі II проєкту Закону важливого питання реалізації механізму публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Розділ ІІІ проєкту Закону стосується порядку подання та реєстрації заяви.
Розділом ІV проєкту Закону визначаються питання щодо прийняття рішення у справі.
Адміністративне оскарження виділено в окремий розділ V проєкту Закону. Розділом VI проєкту Закону визначається порядок відкликання або визнання акта недійсним, встановлюється можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо.
У розділі VIІ проєкту Закону встановлюється порядок виконання адміністративного акта.
Розділом VIІІ проєкту Закону визначається порядок обчислення строків в адміністративному провадженні та встановлюються строки вирішення (перегляду) справи.
Підстави для звільнення від судового збору хочуть розширити
2 вересня 2020 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону № 3424 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від сплати судового збору у зв'язку з оскарженням постанов у справах про адміністративні правопорушення».
Законопроєкт спрямований на усунення окремих правових колізій Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення осіб від сплати судового збору у випадку оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Законопроєктом вносяться зміни до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що замінюють застарілу дефініцію «державне мито» на «судовий збір».
Крім того, вносяться зміни до частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» шляхом доповнення її пунктом 18, що передбачає звільнення від сплати судового збору за подання скарги або позову щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Законопроєкт про Бюро економічної безпеки пройшов перше читання
3 вересня 2002 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки».
Законопроєкт розроблено з метою ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічних безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності.
Проєкт закону визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Бюро економічної безпеки України як правоохоронного органу, на який покладається виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому.
Проєктом визначаються завдання та повноваження Бюро економічної безпеки України, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України, основи його співпраці з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами та закладаються основи правоохоронної діяльності, керованої аналітикою.
Верховна Рада доручила Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроєкт відповідно до частини 1 статті 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо внесення змін до тексту проекту Закону про Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3087д) про закріплення за Кабінетом Міністрів України повноважень щодо утворення та підпорядкування Бюро економічної безпеки України.
Зміни до Кримінального процесуального кодексу України профільним Комітетом винесено в окремий законопроєкт.
ДСА вимагає збільшити фінансування на судочинство
У зв’язку з тривожною та надзвичайно критичною ситуацією, яка склалась у 2020 році з фінансовим забезпеченням діяльності апеляційних та місцевих судів, Державна судова адміністрація України звернулась до Комітетів Верховної Ради України з питань бюджету та питань правової політики і Міністерства фінансів України. Про це повідомила пресслужба ДСА.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачені бюджетні призначення лише в сумі 14 619,1 млн грн, що на 922,7 млн грн (6 %) менше проведених касових видатків у 2019 році.
У 2019 році касові видатки на оплату праці працівників апарату судів складали 5 367,2 млн грн, що у 9 разів більше, ніж передбачено на 2020 рік (598 млн грн).
На початку 2020 року дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення здійснення судочинства за всіма напрямами, становив
9 746,0 млн грн, з яких найбільш критичними напрямами були видатки на оплату праці працівників апарату судів, нарахування на оплату праці, видатки споживання щодо забезпечення судочинства (витратні матеріали та послуги).
Дефіцит на початок 2020 року за цим напрямком видатків становив 831,6 млн гривень.
Внаслідок використання майже в повному обсязі коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на сьогодні суди позбавлені можливості провести навіть мінімально необхідні поточні закупівлі матеріалів для здійснення судочинства, а саме: конверти, марки, диски відео- та звукозапису, папір, витратні матеріали для оргтехніки, інше, здійснити оплату відповідних послуг, що забезпечують відправку кореспонденції (маркувальні машини, відеоконференцзв’язок під час судового засідання, Інтернет, телефонію), оплатити роботу присяжних тощо.
У результаті суди вимушені зупинити відправлення поштової кореспонденції, якою здійснюється повідомлення учасників справ про судові засідання (судові повістки, копії процесуальних документів тощо).
Така ситуація створює передумови для недотримання гарантованого статтею 55 Конституції України права на захист прав і свобод людини і громадянина судом, порушення процесуальних строків розгляду справ, в цілому підриває довіру суспільства до судової системи, у той час, як така довіра є однією з основ Української держави, її стабільності та демократії.
Аби не допустити зупинення здійснення судочинства, ДСА просить парламентські комітети і Міністерство фінансів України невідкладно ініціювати внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» шляхом збільшення видатків споживання на забезпечення здійснення судочинства в сумі 969,7 млн гривень.
Джерело: ЗМІ