Білозерський район розташований на заході Херсонської області. Площа району становить 1,7 тис.км-2. Населення – 67.7 тис.чоловік. Районний центр – селище міського типу Білозерка. У районі 1 селище міського типу, 13 селищ і 36 сіл. Основу економіки становить сільське господарство.
Озеро Біле, від якого отримав назву районний центр Білозерка, фігурує під цим ім'ям на географічних картах ще в ХVI-XVII ст. Першими мешканцями селища були запорозькі козаки, що жили у зимівнику біля кургану Кебиха. Після заснування Херсона ці землі стали власністю генерал-цехмейстра Івана Ібрагімовича Ганнібала.
За часів Російсько імперії село називалося Скадовка, Іванівка, було центром Білозерської волості Херсонського повіту.
Тут були волосна управа, православна церква, школа, позиково-ощадне товариство, лавка.
Після лютневих революційних подій 1917 року на територію Херсонської губернії поширювалась юрисдикція Центральної Ради. Перше встановлення радянської влади на території краю відбулося на початку 1918 року — у січні в Білозерці був створений сільський ревком. Вже у квітні 1918 року радянські війська були витіснені з Півдня України. Встановилася, хоча й ненадовго, адміністрація Української Держави, у той же час у селі перебували німецько-австрійські війська. З грудня 1918 року край знаходився під владою Директорії. Білогвардійці заволоділи Білозеркою у серпні 1919 року. Війська денікінців були вибиті радянськими частинами з села у січні наступного року.
Білозерський район в сучасних кордонах до 1917 року складався із 3-х волостей: Станіславської, Посад-Покровської, Білозерської. Після Жовтневої революції старий адміністративно — територіальний поділ Херсонщини, як і всієї України, був ліквідований.
28 січня 1920 року Всеукрревком прийняв постанову про розділ Херсонської губернії на Херсонську і Одеську. Центром Херсонської губернії став Миколаїв, губернія перейменована в Миколаївську, а Херсон став повітовим центром Миколаївської губернії.
У липні 1920 року ряд населених пунктів, зокрема, Білозерка, був охоплений антирадянським повстанням, для більш ефективної боротьби з яким було розпущено сільську раду та на певний час організовано революційний комітет. Повстання було придушене завдяки морякам Усть-Дніпровської флотилії.
У 1939 році після чергової реформи Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 79 С № 32/7 від 1 квітня 1939 року з Херсонської міської ради виділена сільська територія і утворений сільський район з центром у селі Білозерка: "Присвоїти району найменування — Білозерський. Включити до складу Білозерського сільського району Посад-Покровську, Киселівську, Чорнобаївську, Арнаутську, Білозерську, Кизій-Міську, Широкобалківську, Царево-Дарську, Станіславську, Надеждинську, Олександрівську та Лупарівську сільські ради Миколаївської міськради.
Значних збитків зазнала херсонська земля під час німецько-радянської війни та фашистської окупації. З 17 серпня 1941 року Білозерка була окупована німецькими військами. Понад 800 білозерців брали участь у бойових діях. Молодшому лейтенантові Семену Андрійовичу Харченку (1915—1944), який проявив відважність під час форсування Дніпра та прикрив собою амбразуру німецького дзоту, було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У повоєнні роки у Білозерському районі було споруджено пам'ятник, меморіали, встановлені стели загиблим воїнам, а іменами загиблих героїв названо провулки, вулиці та сквери району.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни до села повернулися демобілізовані воїни, які одразу включилися у відбудову господарства. Протягом наступних років поновили діяльність усі колгоспи, машинно-тракторні станції, медичні та навчальні заклади, споруджувалися житлові будинки. У 1949 році колгоспи району досягли довоєнного рівня розвитку економіки. Зростання прибутку господарств позитивно позначилося на добробуті кожної сім'ї.
В адміністративному відношенні з 1956 року Білозерка набула статусу селища міського типу.
3 січня 1963 року у відповідності з Указом Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року територія Білозерського району збільшилась у зв'язку з ліквідацією Херсонського сільського району.
В районі діє мережа загальноосвітніх шкіл, дошкільних закладів, лікарень, лікарських амбулаторій, поліклініка, аптек, клубів та будинків культури. Працює народний музей та 2 музеї історії сіл Дніпровського та Чорнобаївки, Центр дитячої та юнацької творчості, Станція юних натуралістів, ДЮКФП, музичні дитячі школи.
Відомий Білозерський район своїми видатними уродженцями :
- професор Московського державного університету С.Скадовський (смт. Білозерка);
- український художник М.Скадовський (смт. Білозерка);
- народна артистка України, солістка Одеського академічного оперного театру, Л.Ширіна (смт. Білозерка);
- письменник І.Гайдай (с. Широка Балка, 1923 р.н.);
- генерал — майор Г.Атаманенко (с. Станіслав);
- український поет В. Друзяка (с. Станіслав, 1940 р.н.);
- видатний актор та режисер С.Бондарчук (с. Білозерка, 1920 — 1994рр);
- доктор філологічних наук, професор, директор Інституту іноземної філології Херсонського державного університету Л.Руденко (смт Білозерка).
Білозерський район — багатий край, і найбільше його багатство — працьовиті люди і родючі землі. Двічі Герой Соціалістичної Праці, герой України Моторний Дмитро Костянтинович очолював одне з найбільших сільськогосподарських підприємств ПОК «Зоря».
Герой України Сілецький Віктор Петрович агрофірма «Білозерський», вино якої неодноразово було нагороджено золотими, срібними та бронзовими медалями на всеукраїнських і міжнародних спеціалізованих виставках.
У 2005 році після реконструкції відновила свою роботу птахофабрика ЗАТ «Чорнобаївське». На місцевому рівні вирішуються питання вдосконалення підприємницької діяльності. У різних галузях економіки здійснюють свою діяльність малі та приватні підприємства. Проводиться робота щодо залучення інвестицій в економіку району.
Пам'ятки археології, вдале географічне розташування, корисні копалини, талановиті люди, родючі лани, прозорі ріки, південний степ, сади — багатство нашого краю.
Виходить друком районна газета «Придніпровська зірка».
ІСТОРІЯ СУДУ:
В зв’язку з відсутністю архівних даних щодо створення Білозерського районного суду датою його заснування можна вважати 1949 року (згідно архівних даних рішень, які збереглися на сьогоднішній день). Цю дату можна вважати початком роботи Білозерського районного суду Херсонської області.
Приміщення Білозерського районного суду знаходилось в смт. Білозерка по вулиці Дмитра Яворницького, 97.
За наявними даними, а саме книги наказів (1965р.) в суді працювали та продовжують працювати:
Головою суду:
- Залівадня Сирафима Афанасіївна (1965-1976р.) але продовжувала працювати суддею до 1989року;
- Литвин Семен Пилипович (1976-1982.р.);
- Васильєва Валентина Яківна (1982-2008р.);
- з 2009 року і по теперішній час голова суду Строілов Сергій Олександрович;
Судді :
- Бондаренко Борис Миколайович (1966р.);
- Кузьменко Віктора Сергійовича (1976р.);
- Яремчук Володимир Олексійович (1983р.);
- Хливицький Олександр Іванович (1986р.);
- Бугрименко Володимир Григорович (1987-1993р.);
- Куриленко Олег Станіславович (1989 -2001р.);
- Сокирко Людмила Миколаївна працює з 1996 р. по теперішній час;
- Заіченко Володимир Леонідович (1994 – 2002р.);
- Бездрапко Вікторія Олексіївна (1997 – 2003р.);
- Коваленко Алла Володимирівна ( 2002 – 2016р.);
- Сімчук Сергій Борисович (2004 – 2016р.);
- Кравченко Ілля Миколайович (2007 – 2018р.);
- Кусік Ірина В'ячесоавівнв працює з 2007 року по теперішній час;
- Бугрименко Валентин Володимирович з 2015 року по теперішній час;
- Рибас Алла Вікторівна з 2016 року по теперішній час;
- Біднина Ольга Валеріївна з 2019 року по теперішній час;
- Біла-Кисельова Анна Анатоліївна з 2020 року по теперішній час.
На сьогоднішній день штат працівників суду нараховує 38 чоловік та складається:
Голова суду; 6 судді; керівник апарату суду; заступник керівника апарату суду; помічник голови суду; 7 помічників суддів; 8 секретарів судових засідань; консультант суду; старший секретар суду; 3 секретарі суду; діловод; 2 судових розпорядника; головний спеціаліст з інформаційних технологій; головний спеціаліст з питань персоналу.
Білозерський районний суд Херсонської області є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
_03_03.png)
